30 березня Верховна Рада України ухвалила Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID19)» #3275. Наші аналітики підготували огляд цього документу. 

Законопроєкт №3275 і трудові відносини

 1. У ст. 21 Кодексу законів про працю (КЗпП) із визначення поняття «трудового договору» виключено умову про зобов’язання виконання роботи працівником із підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. Це відбулося у зв’язку зі внесеними змінами до ст. 60 КЗпП, – про можливість встановлення режиму роботи, який є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку.

2. У ст. 24 КЗпП – додано новий пункт 7, яким передбачена необхідність додержання письмової форми при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;

3. Ст. 60 КЗпП доповнена багатьма новими частинами. Насамперед, введено нові поняття, такі як:

  ▪ дистанційна (надомна робота) – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. При такій формі організації роботи працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку (якщо це не передбачено договором) та його трудові права не обмежуються. Тривалість робочого часу не може перевищувати норм встановлених КЗпП (не більше 40 годин на тиждень). Також передбачено, що якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені чинним трудовим договором.

▪ гнучкий режим робочого часу -– це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу. Такий режим робочого часу може встановлюватися на визначений строк або безстроково між працівником та роботодавцем за їхнім погодженням. Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і через певний термін. Також гнучкий режим може передбачати як фіксований час, протягом якого працівник обов’язково має бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки, так і змінний час, упродовж якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу. Крім цього, гнучкий режим роботи може передбачати час перерви для відпочинку та харчування. Облік робочого часу забезпечується роботодавцем.

Гнучкий режим робочого часу в більшості випадків не буде застосовуватися на підприємствах, що діють безперервно та на таких, де є необхідність присутності в чітко визначені години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту тощо) або коли такий режим є несумісним з вимогами до безпечних умов праці. В разі необхідності або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань роботодавець тимчасово може змінити гнучкий режим робочого часу на загальновстановлений.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.

Якщо особа працює за гнучким режимом робочого часу, це ніяк не впливає на нормування, оплату праці та обсяг його трудових прав.

До ст. 60 КЗпП додано, що на час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

4. У ст.113 КЗпП додано, що період оголошеного карантину, встановлений Кабінетом Міністрів України (КМУ), вноситься до часу простою не з вини працівника, та оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

5. У Прикінцеві положення КЗпП додано, що під час карантину, встановленого КМУ, строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, визначених ст. 233 КЗпП, продовжуються на строк дії такого карантину.

6. У ст. 47 ЗУ «Зайнятість населення» додано підставу для надання допомоги з часткового безробіття застрахованим особам у разі втрати частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення, передбаченої законодавством тривалості робочого часу, у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин. Йдеться про випадки, коли зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки роботодавець вживає заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації.

До ч.2 ст 47 цього ж Закону додано, що у разі, коли роботодавець вживає заходи із профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, право на допомогу із часткового безробіття мають усі застраховані особи, з якими роботодавець оформив трудові відносини.

7. Додано нову статтю, 47.1, якою передбачили допомогу із часткового безробіття застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва через, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам. 

Ч.7 ст. 47.1 ЗУ Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги із часткового безробіття протягом 30 календарних днів із дня зупинення (скорочення) виробництва.

Період виплати допомоги із часткового безробіття у разі, коли роботодавець вживав заходи, передбачені карантином, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги із часткового безробіття з причин виробничого характеру. 

8. Прикінцеві положення ЗУ передбачили можливість КМУ вирішувати питання щодо тимчасового призупинення видачі дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності. Крім цього, передбачено, що статус безробітного надається особам з першого дня реєстрації в Центрах зайнятості за особистою заявою. Центрам зайнятості надане право визначати особливості реєстрації, перереєстрації, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги з безробіття, відмінні від встановленого порядку.

9. Встановлені додаткові доплати до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома), в обсязі до 100 % заробітної плати на період карантину.

 Збільшений обсяг доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах із ліквідації серед людей захворювання на коронавірусну хворобу, від 200 % до 300 % відсотків заробітної плати на період карантину.

У разі порушення ваших прав звертайтеся за номерами «гарячої лінії» БФ «Право на захист»: на гарячу лінію: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90